Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дмухати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дмухання — я, с. Дія за знач. дмухати … Український тлумачний словник
дмухнути — ну/, не/ш, док. 1) Однокр. до дмухати. || безос. 2) розм. Швидко податися куди небудь, піти, поїхати і т. ін … Український тлумачний словник
дмучи — Дієприсл. до дмухати … Український тлумачний словник
дути — дму, дмеш і ду/ю, ду/єш; мин. ч. дув, ду/ла, ду/ло; мн. ду/ли; наказ. сп. дми, дмім[о], дміть; недок. 1) неперех.Гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти. || безос. 2) неперех., на що, у що. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати … Український тлумачний словник
задмухувати — ую, уєш, недок., задму/хати, аю, аєш і задмухну/ти, ну/, не/ш; мин. ч. задму/хав і задмухну/в, ла, ло; док., розм. 1) Гасити, дмухаючи на полум я (лампи, свічки і т. ін.). 2) тільки док. Почати дмухати … Український тлумачний словник
обдувати — і обдима/ти, а/ю, а/єш, недок., обду/ти, обду/ю, обду/єш і обідму/, обідме/ш, док., перех. 1) тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. || Здувати щось із поверхні чого небудь. 2) Дути,… … Український тлумачний словник
подмухати — I подмух ати див. подмухувати. II подм ухати аю, аєш, док. Дмухати якийсь час … Український тлумачний словник
подмухувати — ую, уєш і рідко подмуха/ти, а/ю, а/єш, недок. Дмухати не дуже сильно або час від часу … Український тлумачний словник
хукати — аю, аєш, недок. 1) Дихати на кого , що небудь з метою зігріти, охолодити, притишити біль і т. ін. 2) Випускати з рота струмінь повітря; дмухати, дути. 3) Видавати звук ху ; хекати … Український тлумачний словник
